ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ КОМБІНОВАНОГО ТИПУ (ЯСЛА-САДОК) №11 (ЦЕНТР РОЗВИТКУ ДИТИНИ) М.КОВЕЛЯ

                            Технологія К. Крутій " Стіни, стеля і підлога, що розмовлять"

 

Технологія " Стіни, які говорять", або технологія перетворення освітнього середовища

    Із-поміж сучасних технологій, які активно запроваджуються в практику роботи дошкільних навчальних закладів України, слід виокремити міжнародну технологію «Стіни, які говорять» (оригінальна назва «Talking Walls») як таку, що забезпечує дитині можливість бути повновладним хазяїном свого персонального простору.

    У засобах масової інформації та Інтернеті можна віднайти інформацію, що ця технологія належить колегам із Естонії. Зауважимо, що ця технологія естонськими педагогами дійсно більш наближена до дошкільників, проте не можна стверджувати, що це саме їхнє авторство. Технологію розповсюджено в багатьох інших країнах Європи, вона активно використовується не тільки і не стільки педагогами, тому окреслимо найбільш привабливі та раціональні якості зазначеної технології саме для дошкільної освіти.

    Коротко про виникнення технології. Гарно ілюстрована дитяча книжка «Стіни, які говорять» (автор - Марґі Бернс Найт, ілюстратор - Єнн Сіблі О’Брайєн) оповідає про те, що в печері Ласко у Франції (в 1940 році) дітьми було виявлено красиво розфарбованих коней, бізонів і антилоп. Відомо, що настінний живопис, наприклад, у печері Ласко, налічує більше сімнадцяти тисяч років. На стінах печер було намальовано тварин для спеціального полювання і релігійних обрядів. Саме пригоди дітлахів із цієї книжки надихнули послідовників використовувати ідею сюжету як у музиці, так і у фільмі, графіті, дизайні інтер’єрів тощо (на фото – обкладинка книжки «Стіни, які говорять»).

    Так, було створено Talking Walls® - мультимедійний ресурс для дітей, педагогів, дорослих, людей із інвалідністю і організацій, що цікавляться історією. Ресурс призначено для підвищення інтересу і привабливості, зокрема, об’єктів 3 спадщини, які охоплюють освітні, культурні, мистецькі, соціальні та історичні аспекти.

    Сутність технології «Стіни, які говорять». 

Сутність технології «Стіни, які говорять» в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, має право вибору планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс. Іншими словами технологія «Стіни, які говорять» є системою візуалізації знань і процесом занурення дошкільників і дорослих в освітній простір дитячого садка. Уточнимо: не може бути єдиних вимог або рекомендацій щодо створення, функціонування, частоти заміни зображень на «Стіні, яка говорить». Запроваджуючи наведені далі ідеї, слід передусім критично переглянути можливості щодо позбавлення захаращеності методичним мотлохом простору як дошкільного закладу, так і конкретних групових кімнат, роздягалень тощо (оголошення, які вже нікому не цікаві; список дітей із вказаним зростом та вагою на 01 вересня, а на дворі – грудень; повідомлення для батьків про необхідність принести по 3 рулони туалетного паперу тощо).

Технологія може бути використана як для інформування всіх учасників освітнього процесу (діти, батьки, педагоги), так і тільки для дошкільнят.

Як зробити так, щоб стіни дійсно «говорили»?

Краще за все, якщо це буде велика стіна на першому поверсі. Якщо йдеться про всіх учасників процесу, то специфіка роботи дитячого садка передбачає використання «Стін, які говорять» найчастіше в одному або двох стаціонарних місцях, де найчастіше бувають і діти, і дорослі (оголошення, інформування, нагороди тощо).

Стіна може мати кілька інформаційних напрямів - на день, на тиждень, періодично мінливі експозиції тощо.

Під час оформлення стіни для дорослих потрібно врахувати, що зображення повинно бути розміщено на контрастному тлі й добре видно на відстані одного - двох метрів. А надпис, бажано, щоб був різного почерку, шрифту, а можливо, і різного розміру букв. Потрібно прагнути до того, щоб експозиція не була монотонною, надто акуратно «причесаною», краще, щоб вона віддалено нагадувала написи на стінах, які люблять робити діти, і які згодом люблять читати. Якщо фінансові можливості дошкільного навчального закладу дозволяють щомісяця перефарбовувати стіну, можна писати прямо на стіні. Більш простий, економічний і не руйнівний для стін спосіб - вбити кілька цвяхів або прикріпити маленькі гачки, на які можна вішати зроблені з цупкого паперу плакати, прапорці, кульки або рамки з квітами , листи з текстом, або навіть використовувати плитку на стелі, на яку можна наклеювати аркуші, а потім за потребою їх замінювати.

Під час оформлення стіни для дітей педагоги-науковці пропонують використовувати ідею подієвого підходу, яка запозичена з педагогічної системи А. С. Макаренка. Він відзначав, що неабияке значення в житті мають яскраві й хвилюючі події, що викликають позитивний емоційний відгук у свідомості дітей різного віку.

Принципи відбору зображень (плакатів, малюнків, картин, фото, оголошень тощо) для оформлення «стін, які говорять»:

-відповідність зображеного віковим особливостям;

- наявність національного /культурологічного компонента в зображенні, що привертає увагу / цікавість і доступного розумінню дітьми (дорослими)

- багаторівневість зображеного як на змістовному рівні, так і на емоційному;

- наявність тексту на зображенні не є обов’язковим компонентом;

- зображення повинно бути доступно для цільової групи як елемент обладнання.

Слід також прислухатись до порад дизайнерів щодо розміщення на стінах фотографій, картин, малюнків, плакатів або панно.

Хочемо зазначити, що технологія «Стіни, які говорять» не є чимось новітнім і незнайомим для українських колег, але вона дає можливість по-новому поглянути на освітній простір, своєчасно перетворити його під запити дитячого сприймання та психофізіологічного