ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА У ЗДО

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОМАНДУ СУПРОВОДУ

Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися та виховуватися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах звичайного закладу.

Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію, забезпечує рівноцінне ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Отримані поза соціумом знання і вміння не можуть допомогти дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправним і повноцінним членам суспільства. В інклюзивних групах діти з особливими потребами включені в групу та освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення.

Увага взакладі дошкільної освіти зосереджується на соціалізації дітей цієї категорії та якості навчання. Діти з особливими потребами стають частиною нашого життя, вони включаються в колектив, оточення, спільноти. До них ставляться як до рівних і як таких, що заслуговують на повагу і сприйняття їх такими, як вони є. Це те право, яким всі ми користуємось як члени суспільства.

Інклюзія базується на концепції «нормалізації», в основі якої – ідея, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути якомога більше наближені до умов і стилю життя усієї громади.

Особливості інклюзивної дошкільної освіти

Інклюзивна освіта передусім є можливістю повноцінно розвиватися дітям з нерізко вираженими вадами психофізичного розвитку. Це, зокрема, певні мовленнєві відхилення, зниження слуху чи зору, нескладні опорно-рухові вади, порушення емоційно-вольової сфери. Якщо такі діти мають збережений інтелект, самостійно себе обслуговують, адекватно контактують з однолітками, мають сімейну підтримку, то, за умови фахового психолого-педагогічного супроводу, вони цілком можуть засвоювати культурний досвіт у середовищі здорових однолітків.

Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного»

Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров’я, місця проживання та інших чинників.

Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.

Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?

1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з вадами можливість розвивати відповідно її віку комунікативні та соціальні навички;

2. Щодо інтелектуального розвитку — заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;

3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.

Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у закладі дошкільної освіти.

Навчання та виховання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у освітньому процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, ураховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.

Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.

Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед — прийняття та визнання.

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА ВІД "А" до "Я"

ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЛЯТ

З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ:

Як говорити з дитиною про її особливі потреби у навчанні:

§     давайте окремі поради, котрі б допомогли Вашій дитині зрозуміти, що їй допомагає вчитися краще, наприклад: «Мені здається, що ти краще запам’ятовуєш інформацію, коли бачиш предмети»;

§     якщо необхідно, пояснюйте своїй дитині результати оцінювання, щоб вона краще розуміла свої можливості та потреби, а також їх пов’язаність з навчанням та життям;

§     пояснюйте, що кожна людина навчається зі своєю швидкістю та особливим підходом. Наприклад, одні діти навчаються краще, коли прослухають пропоновані їм матеріали, а інші – коли прочитають або побачать на власні очі;

§     використовуйте слова, котрі Ваша дитина розуміє;

§     наголошуйте на тому, що Ваша дитина не лишається на самоті зі своїми проблемами. Їй зможуть допомогти батьки, родина та спеціалісти дошкільного закладу;

§     допомогу, котру буде отримувати Ваша дитина, описуйте конкретно, реалістично та в позитивному світлі;

§     шукайте можливостей підтримки та інформаційного забезпечення. Коли Ваша дитина зростатиме, допомагайте їй робити це самостійно, щоб з часом вона могла захищати право на свої власні освітні потреби;

§     доцільно заохочувати свою дитину до активної участі у складанні Індивідуальної програми розвитку та встановленні реалістичних цілей за результатами навчання;

§     дайте почитати дитині книги, в яких описуються проблеми, подібні до її проблем. Книги надають дітям можливість встановлювати зв’язки між подіями та головними героями і проводити паралелі з їх власним життям. Саме так часто пом’якшується відчуття самотності чи ізоляції. Діти можуть у житті опиратися на мудрість та моделі поведінки, запозичені з прочитаних чи прослуханих книжок.

Робота з дітьми з особливими потребами вдома

Вони говорять, що я не можу бігати, але я можу дивитися.

Вони говорять, що я не вмію розмовляти, але я можу слухати.

Вони говорять, що я не можу будувати, але я можу задіяти уяву.

Вони говорять, що я не можу читати, але я можу слухати розповіді.

Вони говорять, що я не можу багато чого, але я можу піднятися в гори…

Якщо ти мені допоможеш.

Тара Нікольсон

Поради батькам особливих дітей

·                    Якщо виявиться, що ваша дитина має вади, то перш за все не можна впадати в паніку та розпач. Це нелегко. Але треба робити все, щоб цього уникнути.

·                    В жодному випадку не треба шукати чиєїсь провини, особливо не звинувачувати шлюбного партнера чи його родину.

·                    Не можна ставити собі запитання: «Чому це сталося з нами, а не, наприклад, з Н…». У випадку спокуси задати таке запитання, краще запитайте: «А чому б це мало статися з родиною Н., а не з нами?».

·                    Від самого початку потрібно підтримувати контакт з лікарями-спеціалістами.

·                    Дуже важлива реабілітація дитини.  Лікарський догляд та реабілітаційні заходи повинні поводитись постійно і систематично.

·                    Ви повинні працювати над усвідомленням того, що дитина, незважаючи на свою ваду. Є людиною в повному сенсі цього слова. Вона є також є творінням Божим.

·                    Подбайте, щоб дитина жила не тільки в домашньому оточенні. Поцікавтесь товариствами та організаціями, що об’єднують родини, подібні до вашої. Це може бути товариство захисту дітей-інвалідів чи якесь інше. Подбайте, щоб час від часу, хоч би ненадовго, відпочити від догляду за дитиною. Це необхідно для вашого здоровя.

·                    Якщо ваша неповносправна дитина має братів чи сестер, то їх слід відповідним чином підготувати до ситуації, що склалась. Спочатку вони будуть соромитись неповносправного брата  чи сестри. З часом це мине, і замість сорому зявиться особлива любов і турбота.

·                    Намагайтеся багато ходити з дитиною – це не тільки рухова реабілітація, прогулянки приносять дитині багато різних вражень та стимулів.

·                    Громадське життя дає вам і дитині можливість участі у різних заходах і забавах.

·                    Намагайтеся не думати забагато про майбутнє, не турбуйтесь тим, що буде після вашої смерті.

·                    Неповносправна дитина збагачує вас і обдаровує. І  ви зрозумієте, що якби не вона, ви були б цілком іншими людьми.

Домашня робота 1(Дошкілля)

Домашня робота 2 (Дошкілля)

Домашня робота 3 (Дошкілля)

Корекційні вправи